About

Тясминський каньйон — каньйон на річці Тясмин, у районі міста Кам’янка Кам’янського району Черкаської області. Утворений у протерозойських гранітах, вік яких оцінюється у 2 мільярди років.
Тясминський каньйон — цінна пам’ятка природи. Стрімкі, майже прямовидні скелі на лівому боці річки піднімаються вгору подекуди на 12—15 метрів. Скелі густо поросли молодим лісом з татарського та американського кленів, глоду та інших порід. Хоч вік цих насаджень невеликий, вони мають важливе протиерозійне і наукове значення. Тут трапляються рідкісні для області папороті — аспленій волосовидний, аспленій стінний, багатоніжка та цистоптерис ламкий. Особливу наукову цінність Тясминського каньйону становить флора мохів гранітних скель, що зрошуються вапняковими водами. Український біолог А. С. Лазуренко відкрив і описав у цьому місці реліктовий комплекс мохів, котрі збереглися тут ще з льодовикового часу. Усі вони дуже рідкісні, а місце зростання десматадону українського — єдине в Україні.
Неабиякий інтерес викликає у ботаніків флора та рослинність степових схилів і ділянок степу, що розкинулись по обидва боки Тясмину. На степових схилах домінують ковилово-типчакові угрупування, які колись переважали в українських степах, а тепер збереглися лише подекуди. Крім таких характерних степових видів різнотрав’я, як рутвиця мала, вероніка австралійська, миколайчики сині, тут зростають мало поширені в регіоні види — півники угорські, ковила волосиста (тирса), що занесені до «Червоної книги України».
Оригінальний вигляд мають ділянки степу на пологих схилах з гранітними виходами — «лобами». Вони майже скрізь вкриті типчаком і розетками молодила руського, яке рідко побачиш у такій кількості. В цьому угрупуванні зростають також властиві кам’янистим степам рослини — цибуля подільська, авринія скельна, чебрець та інші. Заповнені гумусом тріщини скель заселяють авринія скельна, тонконіг вузьколистий, а з кущів — кизильник чорноплідний.

Чудом природи Черкащини і місцем Сили зі своїми загадками й незвіданими таємницями є Тясминський каньйон, що в Кам’янці, – застигла краса скель, льодовикових мохів, живої води та дерев.
З’явився він у результаті геолого-тектонічних процесів, які виштовхнули на поверхню землі гранітні породи. Якщо уявою перенестись в найстародавнішу епоху історії Землі, 2 млрд років тому, то перед очима постане незвична картина природи нашого краю. Правобережну територію тоді вкривали височенні складчасті гори.
Внаслідок діяльності сил природи вони були знищені в наступні геологічні епохи. Від цих гір залишилось лише коріння, яке ми бачимо у вигляді твердих кристалічних порід в ярах та долинах.
Загалом Тясминський каньйон та його степові схили й ділянки степу є цінним в науковому відношенні об’єктом. Цей мальовничий ландшафт лісостепової зони оголошено пам’яткою місцевого значення. Однак науковці Інституту ботаніки АН України ставлять питання про оголошення Тясминського каньйону пам’яткою природи державного значення. Тож, входження до переліку 7 чудес Черкащини сприяло б швидшому вирішенню цього питання і подальшому збереженню мальовничої природи й барвистого рослинного світу Тясминського каньйону та популяризації цього унікального куточка.
Свого часу ця дивовижна місцина надихала Чайковського та Пушкіна. Відпочивши у цій красі серед лісостепу, вони заряджалися емоційно і творили з подвійним натхненням.

Каньйон, що входить у символічні «Сім чудес Черкащини», цьогоріч може перевтілитися. Кам’янська громада виграла проект на його реконструкцію. Аби зробити Тясминський каньйон більш привабливим та зручним для туристів, на нього витратять понад сім мільйонів гривень.